В сучасній Україні пиво оповите безліччю міфів, а іноді і містифікацій. Ось деякі найбільш популярні міфи щодо бурштинового напою:

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

МІФ № 1: Підвищення акцизу на пиво допоможе уряду в період кризи наповнити бюджет і вирішити багато державних проблем
НАСПРАВДІ: Формула прорахунку зростання надходжень при підвищенні акцизу дуже складна. Не можна просто взяти обсяги за минулий рік, як це зробило Міністерство фінансів, і, помноживши їх на нові ставки, прогнозувати відповідне зростання надходжень до бюджету. Так не буває. Про це, власне, і попереджало у висновку до законопроекту Головне науково- експертне управління ВР України. Але депутати не прислухалися до доводів експертів та в порушення Регламенту проголосували за збільшення акцизу на 97% з 31 до 60 копійок за літр напою.
Природно, що через низьку, а в більшості своїй негативну рентабельність роботи в минулому році, пивовари не змогли покрити підвищення витрат за рахунок внутрішніх резервів. На тлі зниження купівельної спроможності, підвищення ціни на пиво провокує падіння ринку. У результаті держава не отримує не тільки нову надуману цифру надходжень, але й недоотримує кошти від зменшення обсягів продажів об’єкта оподаткування (за звітом дослідницької компанії МЕМРБ в липні, коли середня ціна пива на полиці додала +5%, падіння вторинного ринку продажів склало -25, 8% по відношенню до відповідного місяця минулого року); зменшення відрахувань за користування водою, електроенергією, газом і т.д. Аналізуючи таке складне питання, необхідно враховувати і зменшення відрахувань ряду суміжних галузей, задіяних у забезпеченні виробництва і продажів пива. В Україні поки ще немає серйозного аудиту їхнього внеску у наповнення бюджету. Однак компанія Ernst & Young провела подібні дослідження для країн Західної Європи. За висновком експертів, пивовари відраховують близько 15,85% від загальної суми податків, які направляє до бюджету весь ланцюжок – сільське господарство, виробництво, дистриб’ютори і торгівля. Досвід розвинених країн свідчить, що в кризу
МІФ № 2: Пиво призводить до «пивного алкоголізму»

НАСПРАВДІ: п’янкі напої відомі людству з первісних часів. Їх споживання найчастіше було частиною релігійного ритуалу, який супроводжував святкування. Проте вже в давнину з’явилося як чисто побутове споживання алкоголю, так і зловживання ним. Історія не знає прикладів, щоб хоч в одній країні світу проводилася спеціальна компанія по зниженню споживання пива в прив’язці до боротьби з алкоголізмом. Адже пивний алкоголізм – це не більше, ніж чергова вигадка, як і висновки низки вітчизняних «наркологів» обласного або районного рівня. Алкоголізм і пияцтво біологічно не мають прив’язки до конкретного напою – це хвороба, викликана непомірним споживанням алкоголю в будь-якому вигляді (горілка, вино, спирт, одеколон тощо).
Цей термін було вигадано горілчаним лобі в Росії наприкінці 90-х років. Виробникам горілки вигідно звинувачувати пиво в «особливій формі алкоголізму». Адже активний розвиток пивоварної галузі вплинув на уподобання населення. У результаті, почала формуватися нова культура споживання алкоголю (пиво теж слід відносити до цієї категорії) людьми у віці 21+. Горілчані «королі» реально оцінили загрозу своєму бізнесу. Тому і виступають спонсорами формування міфів про особливу загрозу здоров’ю нації – «пивний алкоголізм». алкоголь

Рівень споживання пива і міцного алкоголю в окремих країнах (літрів чистого спирту на душу населення). Дані ВООЗ за 2007 рік. З наведеної таблиці чітко видно, що, займаючи одне з останніх місць в Європі за рівнем споживання пива, загальна кількість алкоголю, що випивається, в перерахунку на чистий спирт виводить нашу країну на одну з лідируючих позицій. Якщо ознайомитися з переліком зареєстрованих захворювань у довіднику Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, то не залишається сумнівів, що алкоголізм буває тільки один – це хвороблива пристрасть до вживання будь-яких спиртних напоїв. І з цією хворобою необхідно боротися зусиллями всього суспільства. Алкоголізм має «соціальні корені». Дослідження показують, що до алкоголізму призводить: • безробіття; • погані умови життя – безпросвітність, невлаштованість людей, відсутність стабільності і впевненості у завтрашньому дні; • алкоголізм, як правило, доля нижчих шарів суспільства; • люди починають пити через соціальну незахищеність, «байдужість влади». Міцність напою в значній мірі визначає і культуру його споживання. Високий вміст етанолу у відносно невеликому обсязі міцних напоїв означає прийняття «ударних доз», які, найчастіше, призводять до сильної інтоксикації, вельми небезпечної для організму. Звідси робиться висновок, що «для вирішення проблеми катастрофічної смертності слід вжити заходів, спрямованих на радикальне зменшення частки горілки і самогону, а також фальсифікату в структурі споживання громадян».

Світовий досвід показує, що зміна структури алкогольного споживання – найдоступніша і більш ефективна міра, ніж «сухий закон» і інші подібні заборонні заходи. Це передбачає розробку і послідовне проведення цілісної і продуманої антиалкогольної політики, а не періодичні сплески не дуже освіченого антиалкогольного ентузіазму. Порівняйте – в Україні за рік люди споживають приблизно 60л пива на людину, в Чехії – 160, в Польщі 100 літрів.
МІФ № 3: Суворі обмеження в рекламі пива допоможуть перемогти алкоголізм

НАСПРАВДІ: Введення будь-яких додаткових заборон і обмежень в корені не вирішує
проблему боротьби з алкоголізмом. Так і в цьому випадку. Світова практика* показує, що
реклама пива не впливає на зростання споживання, вона лише збільшує переваги у виборі тих
чи інших торгівельних марок, в межах сортів. У багатьох країнах діють обмеження на рекламу –
при цьому споживання пива продовжує зростати. Заборона реклами вигідна, перш за все, уже
існуючим брендам і обмежує виведення на ринок нових сортів, послаблює конкурентну
боротьбу. У такому випадку частка «відомих» буде рости, а новим брендам буде складно і
дорого вийти на ринок. Численні світові дослідження, а також дані Американської Федеральної
Торгової Комісії підтверджують, що зв’язок між обмеженням реклами алкоголю і зниженням
його споживання не доведено ні в теорії, ні на практиці.
МІФ № 4: Обмеження місць продажу допоможе вирішити проблему вживання пива підлітками
НАСПРАВДІ: Підлітковий алкоголізм – глибша соціальна проблема, яку не вирішити повсюдною
забороною продажу пива. Дуже великому відсотку підлітків в Україні просто нема чого робити –
у них немає коштів і можливостей займатися спортом, розвиватися, відвідувати місця
культурного дозвілля (кіно, театри, клуби і т.д.). Їм не приділяють уваги ані їхні батьки, ані
вчителі. Все, що у них залишається – це вживати алкоголь і таким чином розважатися.
Заборона місць продажу не вирішить цю проблему, а лише збільшить її. Не маючи можливості
придбати пиво, підлітки будуть шукати нові «заняття» – пити, що доведеться (відсоток
смертності через отруєння важким низькоякісним алкоголем в Україні неухильно зростає), а
також займатися хуліганством і т.д. Очевидно, що продавати пиво підліткам НЕ МОЖНА! Але
торгівля часто йде на подібні порушення з наступних причин: бажання заробити додаткові
гроші, низький контроль за продавцями з боку державних органів, а також мізерні
штрафи, які передбачені за такі порушення. Аргументація, що в супермаркетах вище
відповідальність продавців, ніж у маленьких магазинах, теж не позбавлена критики. Адже
продають сигарети повсюдно. Зменшення точок продажу призводить до того, що реалізацією
займаються «бабусі», і тоді точно, контроль втрачається повністю! Україна, в силу насичення
ринку легального забезпечення попиту, поборола цей негативний момент. Тобто спрацювали
здорові ринкові механізми, а не заборони. Отже, як і у випадку підвищення штрафів за
порушення правил дорожнього руху, вирішення проблеми лежить у площині ІСТОТНОГО
підвищення штрафів, які доведеться заплатити недбайливому торговцю, широкого
інформування про відповідальність за продаж пива неповнолітнім, організації державного і
громадського контролю за дотриманням правил торгівлі.
Крім того, дослідження причин підліткового алкоголізму в Америці показують, що
основна – приклад батьків або негаразди в сім’ї (66%). Також причиною пристрасті до
алкоголю ставали друзі, вчителі, родичі та лише 6% пов’язували вживання алкоголю з впливом
реклами. Отже, найбільш кардинальний шлях боротьби з підлітковим алкоголізмом лежить в
площині ВИХОВАННЯ та формування громадського осуду вживання алкоголю неповнолітніми,
руйнування стереотипів – вживати алкоголь модно або це ознака «повноліття».
МІФ № 5: В Україні багато алкоголіків через низьку вартість і доступність пива
НАСПРАВДІ: В даний час співвідношення вартості пляшки пива і горілки складає приблизно
3:1. Люди середнього віку можуть підтвердити, що у 80-90-ті роки пляшка пива без урахування
вартості посуду продавалася за 25 коп., горілки – 3,50-4,50 руб., в залежності від вигляду
пляшки і сорту напою. Таким чином, цінова доступність пива, навіть за часів «антиалкогольної»
кампанії Горбачова, була набагато вищою, ніж зараз в Україні. Приблизно таке ж
співвідношення у цінах на пиво і міцний алкоголь зберігається в розвинених країнах Європи, що
цілком можна пояснити. Десяти- і більше кратне перевищення ціни на міцний алкоголь
пояснюється приблизною відповідністю пропорцій в об’ємних частках наявності 100%-го спирту
в горілці та пиві. Дозвіл на продаж пива в кіосках з площею менше 20 кв.м. (де не можна
продавати міцний алкоголь) – тимчасове явище, яке є наслідком спонтанності у прийнятті
рішення на купівлю пива і зникне в міру розширення мереж супермаркетів до рівня розвинених
країн. Низька вартість пива в Україні відносна. Якщо порівняти вартість пива і середню
заробітну плату, то ми побачимо, що українці на свою зарплату можуть купити близько 300
літрів пива. У розвинених країнах купівельна спроможність населення в 10 і більше разів вища.
МІФ № 6: Після заборону продажу пива в кіосках, виростуть продажі в барах і ресторанах
НАСПРАВДІ: Сегмент ХоРеКа (готелі, ресторани, кафе) зовсім не  порівняно з європейськими, наприклад, в Україні ХоРеКа
в Європі – більше половини ринку. На це є ряд причин – низька купівельна  немає грошей на походи в ресторани), глибока корупція на ринку  контролюючих органах (у нашій країні відкрити ресторан, знайти приміщення  завдання, під силу не кожному інвесторові). Від заборони продажу  проблеми, що стримують зростання ХоРеКа, не будуть вирішені.
МІФ № 7: Краще рішення всіх соціальних проблем – заборона продажу, реклами тощо
НАСПРАВДІ: «Все заборонити» – стара і абсолютно неефективна міра. Після повстання  декабристів цар Микола I вирішив, що «все зло – в освіті». І в 1827 році повелів: предмети в
школах повинні сприяти тому, щоб учень «не прагнув надміру піднестися» над тим станом, «в  якому йому, за звичайним станом справ доля залишатися». Цар ввів жорстку цензуру, названу  сучасниками «чавунною», і створив труднощі для вступу різночинців до  університетів. У підсумку студенти-різночинці створили організацію «Народна воля», яка вбила
його сина Олександра II (до речі, одного з найкращих в історії російських государів). Сталін заборонив кібернетику, як «продажну дівку імперіалізму». І сьогодні  російські комп’ютери – найбільші комп’ютери у світі. Заборона генетики (з того
ж приводу) призвела до того, що Радянському Союзу довелося закуповувати зерно і  продовольство на «нафтодолари» за кордоном. При Брежнєві радянська влада  забороняла рок-музику та Висоцького – і де тепер та радянська влада? Спроби влади  запровадити «сухі закони» теж скінчилися плачевно – починалося масове самогоноваріння, отруєння «технічними спиртовмісними рідинами» і змінювався державний лад. У 1914 році був  виданий царський наказ про заборону виробництва і продажу всіх видів алкогольної продукції  на всій території Росії. У результаті – революція, і радянська влада скасовує заборону на  торгівлю горілкою. Чергова спроба ввести щось схоже на «сухий закон» була  зроблена М.С. Горбачовим та Є.К. Лігачовим. Результат – той же. Однією з причин зростання хуліганства на вулицях у 90-ті роки ХХ століття була заборона на «Незаконне викладання карате», але секції лише загнали в підпілля, породивши хвилю «Відморозків». Їх навчили бити, а от моральні обмеження високого мистецтва самооборони
викладати було нікому – справжні вчителі сиділи в тюрмі. Або, здавалося б, проста і зрозуміла  ситуація – в місті проводиться пивний фестиваль. Пивоварна компанія вкладає кошти в свято,
організовує концерти. І пиво на фестивалі – тільки спосіб відпочинку. Компанія головною метою  ставить саме розвиток культури його споживання.

МІФ № 8: Пивна галузь в Україні дуже прибуткова, а іноземні інвестори «виводять» доходи за кордон
НАСПРАВДІ: За даними «Укрпиво» з 2006 року інвестиції в пивоварну галузь України  перевищили $1,2 млрд. Коли звертають увагу на сучасні пивзаводи, передові, навіть за мірками  розвинених країн технології, високу рекламну активність і гідний рівень зарплати персоналу – то
найчастіше роблять висновок «Пивовари багаті, а їхні акціонери наживаються на українцях і  виводять з країни багатомільйонні прибутки». Насправді – це дуже поверхові висновки. Дійсно,
до країни прийшли значні інвестиції у вигляді прямих вкладень власних коштів материнських  компаній, технологій, кредитів. Ці вкладення виправдовувалися величезним потенціалом ринку,
який у 1996-1997 роках становив близько 61 млн. дал (виробництво). Для порівняння – у 2008 році виробництво пива в Україні перевищило 320 млн. дал. Разом з технологіями в Україну  прийшли і західне бачення організації бізнесу, високі стандарти корпоративної відповідальності. Розуміючи поступальний характер розвитку ринку, особливо на етапах знайомства споживачів  з новим смаком напою (Він відповідав високим стандартам якості, але все ж таки відрізнявся
від звичного), виведення нових брендів і досить щільну конкуренцію, завдання одержати  прибуток взагалі не ставилося акціонерами. Замість цього менеджмент націлювали на
лідерство в продажах, перебудову всіх систем управління та господарювання відповідно до  західних стандартів. Далі була криза 1998-1999 років, яка суттєво знецінила національну
валюту. При початковому курсі в 1,6-1,8 грн./дол. США, коли інвестувалися первинні, але  досить великі кошти і бралися кредити, гривня опустилася до 5+/дол. Тому великі пивоварні
компанії почали виходити на прибуток лише з початком 2000-х років. Тим не менше, висока  чутливість ринку до ціни на пиво і бажання компаній розвивати ринок і при цьому виходити на
лідерські позиції приводили до того, що параметри рентабельності були досить скромними.
Назустріч йшли і акціонери. Свій, абсолютний за величиною прибуток, вони направляли на  розвиток виробництва, тому що сукупні потужності підприємств все ще не могли впоратися із
сезонним зростанням споживчого попиту на продукт. Криза, яка знову потрясла Україну в  минулому році, резюмувала у величезні збитки компаній або, в одиничних випадках, отримання  невисоких прибутків. Для інформації: минулий рік компанія «Оболонь» закінчила зі збитками – 451,6 млн. грн.; «Сармат» -490,5 млн. грн.; Славутич, Carlsberg Group -293 млн. грн. і тільки «САН ІнБев» вийшла на невеликий прибуток 54,7 млн. грн. при тому, що її обсяг зменшився на 81,4% в порівнянні з 2007 роком. А що стосується високої активності в рекламі, спонсорства та  розвитку соціальних проектів, то це, знову ж таки, результат високої конкуренції на ринку і  сучасного розуміння ведення бізнесу. Інакше не можна бути ЛІДЕРОМ!

ПИВО І ЗДОРОВ’Я

МІФ № 9: Пиво негативно впливає на організм людиниНАСПРАВДІ: При помірному споживанні пиво не шкодить організму. Більш того, існує ряд
досліджень, які свідчать, що невеликі дози пива зменшують ризик «підхопити» деякі хвороби.
Справа в тому, що пиво багате корисними речовинами. Вітаміни В1, В2, В6, В12, РР сприяють
утворенню червоних кров’яних тілець, покращують роботу серця і стимулюють обмін речовин.
Мідь і залізо допомагають у відновленні крові, фосфор діє на метаболізм, магній
зміцнює серцевий м’яз. Цинк потрібен для утворення інсуліну, а також
оберігає передміхурову залозу у чоловіків від запалення. Пиво – одне з можливих
джерел надходження кремнію в організм людини (кремній зміцнює кістки). Так само в пиві
міститься багато природних антиоксидантів. Японські вчені з’ясували, що люди старше 40
років, помірно споживають пиво, в тестах на інтелект показують кращі результати, ніж повністю
непитущі або надмірні любителі алкоголю. Це – до питання про маразм. Італійські вчені з
Інституту дослідження пухлин в Генуї встановили, що пиво має протиракові властивості,
перешкоджаючи розвитку ракових клітин. Більше всього протипухлинних компонентів міститься у хмелі. До речі, безалкогольне пиво також володіє цими властивостями, регулярне його
вживання знижує ризик захворювання на 85%. Чеські і німецькі лікарі довели, що ризик
серцево-судинних захворювань зменшується при помірному споживанні пива (не більше 500мл
на день). А австралійський вчений Іан Падді встановив, що пиво зменшує згортання крові
і знижує рівень холестерину.
МІФ № 10: Від пива гладшають

НАСПРАВДІ: Ні! Від пива не гладшають. Вся справа в помірності споживання їжі, внаслідок
вживання пива як аперитиву. Саме по собі пиво не призводить до збільшення ваги і від нього
НЕ росте «пивний живіт». Більше того, вживання пива навіть рекомендовано в деяких дієтах
для схуднення. Чому? Тому, що пиво є діуретиком і полегшує роботу нирок та кишечника, і, як
наслідок, сприяє виведенню з організму токсинів і втрати ваги. Пиво низькокалорійної: у 100мл
пива міститься всього 40-45 ккал у порівнянні з 52 ккал, що містяться в 100мл
вина або 300-400 ккал – у міцних алкогольних напоях. Порівняйте – у виноградному соку 70
ккал, в Кока-Колі 42 ккал. Вся справа в тому, що, як і інші алкогольні напої, пиво збуджує
апетит. Його часто «заїдають» чіпсами, горішками, сухариками, і т.д. Як наслідок, зростає
кількість закусок, вживаних під пиво або обсяг їжі, що з’їдається. Звідси й «пивний животик»!
МІФ № 11: Пиво негативно впливає на гормональний фон чоловіків

НАСПРАВДІ: Від пива не починають рости груди, не розширюється таз, не змінюється голос і
не пропадає потенція. Рівень фітоестрогенів (зокрема, 6-ізопренілнарінгеніна) в пиві доволі
низький, тому прояв небажаних побічних ефектів малоймовірний. Іншими словами –
фітоестрогени, що містяться в пиві, не можуть вплинути на чоловічий організм через занадто
низьку їх концентрацію. Для того, щоб накопичити в організмі навіть мінімально загрозливу для
здоров’я кількість цих речовин (до речі, тільки лише схожих на жіночий гормон естроген), треба
за один раз випити 20 тонн пива – приблизно половину залізничної цистерни. Причому випити
дуже швидко, інакше фітоестрогени розпадуться в організмі.
МІФ № 12: Пиво негативно впливає на нашу нервову систему

НАСПРАВДІ: Ні! Пиво діє на нас позитивно! У пиві міститься екстракт хмелю,
седативним ефектом, а це означає, що пиво заспокоює і знімає напругу. У
мінеральних елементів і вітамінів, серед яких і фосфор, вони грають важливу роль
нервових клітин людини. Наукові досліди показали, що в одній і тій же стресовій
любителі пива в порівнянні з тими, хто не вживає цей напій, відчували менше нервової
Цікаво, що в скандинавських країнах пиво – офіційно дозволений антидепресант.
МІФ № 13: Пиво не можна вживати людям похилого віку

НАСПРАВДІ: Завдяки кальцію, залізу і вітамінам, що входять до складу пива, воно допомагає
ефективно боротися з остеопорозом (хвороба кісток, при якій кістки втрачають свою міцність та
надійність) у людей похилого віку. Крім того, багатство вітамінів і мінералів допомагає в
боротьбі з артрозом та ревматизмом. Випиваючи одну пляшку пива щоденно, людина середніх
років знижує ризик розвитку сечокам’яної хвороби до 40%!
МІФ № 14: Від пива дуже мало користі

НАСПРАВДІ: Пиво має цілий ряд корисних властивостей. Пиво знижує ризик розвитку діабету.
Добре впливає на роботу нирок і збільшує об’єм рідини, що виводиться ними. Крім того, дуже
корисні для організму й пивні дріжджі, що містять у великій кількості протеїни і вітаміни групи B,
що підтримують кишкову флору людини, а за необхідності, прискорюють її відновлення, а також
підтримують здоровий стан шкіри і нігтів, і знижують ризик появи екземи.
МІФ № 15: У пиві, крім води, нічого не міститься

НАСПРАВДІ: У пиві дуже багато різних корисних речовин, таких як вуглеводи, білки, спирт,
вітаміни, амінокислоти, фібра і антиоксиданти. Пиво багате мінеральними солями і
мікроелементами, наприклад, фосфором, що відіграє важливу роль у здоров’ї нашої кісткової і
нервової систем, а також кальцієм, що відіграє важливу роль у зміцнення наших кісток, калієм,
магнієм, міддю, марганцем і залізом. Варто згадати і вітаміни групи B, що містяться у ньому (B1
і B2), вони стимулюють роботу імунної системи. А також вітаміни B6, В12 і PР. Численні
дослідження показали, що пастеризація пива (на відміну від інших продуктів харчування) не
руйнує вітамінів, що містяться в ньому. Пиво не містить жирів і холестерину! Сприяє зниженню
рівня холестерину! Пиво виводить з організму канцерогенні речовини!
Один літр пива містить:
· 10% денної потреби у білку
· 10-20% денної потреби в клітковині
· 25% денної потреби калію і магнію
МІФ № 16: Пиво дуже калорійне

НАСПРАВДІ: У пиві менше калорій, ніж в солодкій воді, яблучному сокові, фруктових напоях,
до яких додається цукор, не говорячи вже про молоко. В 1 літрі пива міститься приблизно
стільки ж легко засвоюваних вуглеводів, як в 150 гр. хліба і приблизно стільки ж білкових
речовин, що і в 100 – 120 гр. молока, в 25-30 гр. м’яса або в 60 гр. хліба. Зі сказаного ясно, що
пиво потрібно вважати, головним чином, смаковим напоєм. Тому термін “пивний живіт”,
швидше за все, пов’язаний зі способом життя, а не з любов’ю до пива. Пиво менш калорійне,
ніж вино, горілка, лікери та виноградний сік!
МІФ № 17: Пиво, спорт, реклама не сумісні

НАСПРАВДІ: Пиво і спорт зв’язані дуже давно. Сучасний футбол народився в лондонській
пивній під назвою «Вільні каменярі» 26 жовтня 1863 року. Там за кухлем елю зустрілися
представники 11 лондонських футбольних клубів «для заснування єдиної організації та
встановлення конкретного зводу правил гри». На першому засіданні була створена Англійська
футбольна асоціація, а вже на третьому – остаточно сформульовані закони і правила гри, які із
деякими змінами, діють і зараз. Варто гадати, що пиво допомагало спортивним діячам швидко
приходити до єдиного рішення. У ті часи в чемпіонаті Англії з футболу брало участь багато
команд, виставлених пивними пабами. Чехи пішли далі англійців. Наприкінці XIX століття свої
команди мали багато пивних заводів. Та й сьогодні вищий дивізіон чеського футболу носить
назву «Гамбринус Ліга», а спонсором вищої ліги вже багато десятиліть є пивоварна компанія.
Але поступово спорт став дорогим заняттям для професіоналів, він перетворився на серйозний
бізнес і цього не можна заперечувати.
У відповідь на потребу на початку XX століття народилося спортивне спонсорство. До того
моменту бути «спортсменом» (або хоча б «вболівати» на змаганнях) стало модно. На стадіони
стали приходити глядачі, з’явилися спортивні газети, і бізнес побачив, що гроші, вкладені в
спорт, можуть бути корисні. Одними з перших це зрозуміли пивоварні компанії. У США вони
брали участь і часто і сьогодні надають спонсорство у автоперегонах, боксі і бейсболі, в Європі
– велоперегонах, футболу, боротьбі та іншим видам спорту. Коли барон П’єр де Кубертен
відродив Олімпійські ігри, то вже в 1912 році на Іграх у Стокгольмі було вже 10 офіційних
спонсорів, причому всі місцеві пивоварні компанії. Дуже важливо розуміти, що, починаючи з
1912 року, жодна Олімпіада просто не могла відбутися без «пивних» грошей. Навіть оргкомітет
Московських Олімпійських Ігор 1980 року, що мав практично необмежене державне
фінансування, «відбив» частину витрат на проведення змагань за рахунок продажів пива в
банках.
МІФ № 18: Пиво не можна вживати спортсменам

НАСПРАВДІ: Пиво не тільки не протипоказане спортсменам, але, навпаки, рекомендовано.
Ячмінний напій в помірних дозах допомагає організмові краще впоратися з обезводненням і не
відбивається на таких показниках, як бачення поля або кількість допущених помилок. За це
готовий поручитися кардіолог і колишній член національної збірної Іспанії з баскетболу Хуан
Антоніо Корбалан. На його думку, пиво чудово допомагає процесу насичення організму людини
вологою після інтенсивних фізичних вправ. У помірних кількостях цей напій «абсолютно
сумісний» з високими спортивними навантаженнями. Найголовніше – це дотримуватися
відповідності обсягу випитого напою з особливостями персонального метаболізму клітин.

 

ПИВО І СУСПІЛЬСТВО

МІФ № 19: Пиво досить новий продукт для людства

НАСПРАВДІ: Ще єгипетський фараон Хеопс дуже поважав світле пиво. Вавилонський цар
Навуходоносор II, який єгиптян перемагав (а також неодноразово завойовував Іудею, за що
його ім’я згадується в Біблії, як нехорошої людини), у походах харчувався «рідким хлібом».
Гай Юлій Цезар, вирушивши війною на Галлію, сам освоїв їх місцевий напій і поїв ним своїх
солдатів.
Великий давньогрецький драматург Софокл для здоров’я рекомендував харчуватися хлібом,
м’ясом, овочами і пивом, а два інших великих драматурга Стародавньої Греції Есхіл та Евріпід
його підтримували. Імператор Священної римської імперії, яка тоді займала пів-Європи, Фрідріх
I Барбаросса любив пиво настільки, що у своїх законах XII століття зараховував цей
«Рідкий хліб» до основних продуктів харчування. У своїй любові до пива він не поступався
англійському королю Річардові Левове Серце, разом з яким ходив в черговий Хрестовий похід.
Царські (та інші титуловані) особи в Європі завжди серйозно дбали про розвиток пивоваріння,
тому що самі любили і пиво, і податки з його продажу. Причому деякі з них і в історії
залишилися тільки завдяки пиву. Король Пруссії Фрідріх Великий, полководець, музикант і
філософ, який воював з усією Європою, заявляв: «Всі п’ють каву. Це повинно бути по
можливості припинено. Мої люди повинні пити пиво». Він був, як і його батько Фрідріх
Вільгельм I, людиною економною. І тому вважав, що місцеве пиво (яке, до речі, дуже любив)
обходиться набагато дешевше, ніж заморська кава. Дуже поважали пиво і релігійні діячі.
Знаменитий діяч Реформації Мартін Лютер, який створив церкву свого імені – лютеранську, був
дуже великим шанувальником темного пива з містечка Айнбек. Він навіть вірш написав:
«Напою краще немає, о диво, ніж ківшик айнбекского пива!» На Русі до пива ставилися не
завжди однозначно. Царі то дозволяли народу варити пиво, то забороняли, але свої власні,
царські «ситні двори» тримали в порядку. Ситуацію з російським пивом кардинально змінив,
звісно ж, Петро I, який пив, як кажуть історики, майже виключно пиво. Він у 1715 році виписав з-
за кордону в Петербург солодовників і пивоварів, і пиво стало варитися за європейськими
рецептами. З тих пір, знову ж таки за наказом Петра, пиво увійшло до обов’язкового
асортименту страв на святах на честь пам’ятних дат і військових тріумфів.
Далі – більше. Після смерті Петра I царизм в Росії набув явно німецького відтінку, тому пиво
стало боротися за звання «другого національного російського напою».
МІФ № 20: Горілка – традиційний напій для Росії і України, а пиво – для Чехії та Німеччини

НАСПРАВДІ: По-перше, це не правда. І в Україні варили і любили пиво. Пивоваріння у Львові,
розпочате в 1715 році, є яскравим доказом того, що і Україна – пивна країна, а Львів був і
залишається культурним центром країни! Більше того, навіть якщо українці все ще досить
багато споживають важкого алкоголю (Близько 61% від загального міксу споживанняалкогольних напоїв у перерахунку на чистий спирт), то за останні 15 років ця тенденція суттєво
змінилася. Для порівняння: у найкращому для галузі за споживанням за часів Радянського
Союзу 1990 році, споживання пива становило 25л/люд. У період кризи середини 90-х в Україні
споживання впало до 9-11л/люд. Далі, завдяки потужним інвестиціям у виробництво, активній
рекламній підтримці, приріст рівня продажів з року в рік становив 15-22% щорічно і споживання
пива вийшло на рівень 60л/люд. Чи стали українці при цьому більше вживати алкоголю в
перерахунку на одиницю чистого спирту? Прорахувати дуже складно. Адже в той кризовий
період до 70% алкогольного ринку знаходилося в тіні. А кількість самогону, що випивається, що
дуже широко розповсюджено серед сільського населення, взагалі ніколи не оцінювалася! Але
на прикладах Польщі, Словаччини, Прибалтійських держав та інших, близьких за традиціями
вживання алкоголю країн, де відзначається тенденція активного зростання споживання
пива, можна з великою часткою ймовірності стверджувати, що відбувається процес
формування цілісної культури вживання алкоголю і поступова зміна переваг у виборі напою.
Пиво менше шкодить здоров’ю, дозволяє контролювати себе та насолоджуватися їжею,
спілкуванням, компанією, а не упиватися. Чи не даром останнім часом відзначається активний
тиск виробників горілки на пивоварну галузь.
МІФ № 21: У пиві багато градусів (алкоголю)

НАСПРАВДІ: На етикетці пляшки про вміст алкоголю говорить цифра з літерами об.
Наприклад, 3,5% об. означає, що в пиві міститься 3,5 об’ємних відсотків алкоголю. Чому
об’ємних? Якщо не вдаватися в наукові подробиці, то через особливі властивості спирту його
зміст рахують двома способами – або за вагою, або за об’ємом. Традиційно в Європі і в Україні
вміст алкоголю в пиві рахують «за об’ємом». А американці, навпаки, рахують спирт в пиві «за
вагою». Але якщо вміст алкоголю в пиві виходить за традиційні рамки (від 4,5 до 5,5%), то на
етикетці обов’язково напишуть, яке це пиво – «міцне», «легке» або «Безалкогольне» (менше / =
0,5%). При цьому типові градуси в усіх країнах – це 4-5% і такого пива в світі продається 95%.
МІФ № 22: І від пива може бути шкода

НАСПРАВДІ: Шкода може бути і від пива, але тільки в тому випадку, якщо кількість випитого
протягом дня пива перевищує розумні межі. Якщо випивати в день 0,5 – 0,7 літрів – організм не
зазнає ніяких неприємних наслідків. Якщо ж обсяг випитого буде значно вище – жодне, навіть
якісне, пиво не вбереже вас від проблем зі здоров’ям.
МІФ № 23: Пиво викликає залежність, як і цигарки

НАСПРАВДІ: Насправді пиво не викликає залежності – це продукт сезонного споживання. Люди
в основному п’ють пиво влітку, в гарну погоду, коли спекотно. При цьому вони можуть легко від
нього відмовитися або перейти на інші напої, коли закінчується сезон. А ось любителі важких
напоїв (горілки) або курці не змінюють свої пристрасті у різні сезони – вони постійно залежні від
випивки та цигарок.
МІФ № 24: Якість ліцензійного пива нижче від якості імпортованого

НАСПРАВДІ: Ліцензійне пиво, яке випускається в Україні, за якістю не поступається
імпортованому. Дотримання рецептури і технології виробництва пива, а також використання
високоякісної сировини є обов’язковими умовами для випуску ліцензійних сортів.
Інвестиції в сучасне обладнання, доступність якісної сировини та висока кваліфікація
спеціально навченого персоналу дозволяють виробляти в Україні пиво, що повністю відповідаєсвітовим стандартам якості. Цей факт, поряд з високим потенціалом ринку в останні роки,
зробили можливим і доцільним ліцензійне виробництво пива в нашій країні.
Будь-який ліцензіар (той, хто дає ліцензію на виробництво), цінує свою репутацію, дуже
серйозно ставиться до питання якості продукту, що випускається під його торговою маркою.
Тому він здійснює постійний контроль виробництва, дистрибуції і продажів пива на всіх етапах.
Якість продукції для споживача – це якість продукту на полиці. Тому для об’єктивного контролю
здійснюється оцінка якості пива з торгових точок. Незалежна компанія, найнята ліцензіаром,
купує зразки напою за спеціальною системою і відправляє на аналіз та незалежну дегустацію.
Такий вид контролю постійно використовує компанія Carlsberg для оцінки продукції, що
випускається в різних країнах. Результати тестування пива, випущеного в Україні, показують
повну відповідність вимогам Carlsberg за якістю. Більше того, наше ліцензійне пиво не раз було
відзначене власником торгової марки за високу якість.
МІФ № 25: Майже все пиво роблять з порошку

НАСПРАВДІ: Ні. Можливо, такі порошкові екстракти доступні на ринку для приготування пива
на мікро-пивоварнях або в домашніх умовах, де немає спеціального обладнання, яке дозволяє
працювати з традиційною сировиною – солодом та хмелем. Використання такого порошку в
промислових масштабах не тільки не вигідно, оскільки дуже дорого, але й не забезпечує
високої якості продукту.
На заводах Carlsberg використовується найсучасніше дороге обладнання, яке разом з
високоякісною сировиною та кваліфікованим персоналом дозволяє нам виробляти продукт, якістю якого ми пишаємося.
Можливо, споживачів вводить в оману напис на етикетці пива про зміст сухих речовин.
Насправді, це показник кількості тих речовин, які перейшли з солоду (зернової натуральної  сировини) у воду під час варіння пива. Вони згодом перетворюються на цукри, які в результаті
зброджування дріжджами утворюють спирт і вуглекислий газ. Чим більше сухих речовин у  початковому суслі, тим вище густина пива.
МІФ № 26: Безалкогольне пиво – це не пиво

НАСПРАВДІ: Ні. Безалкогольне пиво відповідає визначенню пива і виготовляється за тією ж
технологією, що і звичайне пиво.
Існує 4 способи виготовлення безалкогольного пива: придушення утворення спирту –
перерване бродіння; зворотний осмос; випарювання; мембранна фільтрація – «діаліз».
Компанія «Славутич», Carlsberg Group, для виробництва безалкогольного пива використовує
принцип мембранної фільтрації. Це найдорожчий та найефективніший спосіб. Використання
цього способу передбачає виробництво пива за традиційною технологією з подальшим
видаленням спирту за допомогою спеціальних мембран. Тому безалкогольне пиво, вироблене
таким методом, зберігає всі смакові якості звичайного пива.
МІФ № 27: При промисловому виробництві пива до нього додають спирт

НАСПРАВДІ: Ні. При промисловому виробництві пива спирт до нього ніколи не додається.
Згідно визначення в нормативних документах, пиво – це тонізуючий пінний напій, отриманий в
результаті бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, без додавання спирту етилового,
насичений діоксидом вуглецю.
Алкоголь у пиві утворюється природним шляхом в результаті діяльності дріжджів під часбродіння (на відміну від горілки, яку виробляють шляхом розбавлення спирту). Кількість
алкоголю в пиві залежить виключно від щільності сусла – чим вище щільність, тим більше там
утворюється алкоголю і тим міцніше сорт пива.
Додавати спирт у пиво просто невигідно, оскільки дорого. Виготовлення алкогольних напоїв з
використанням спирту є ліцензованим видом діяльності, який вимагає отримання дорогої
державної ліцензії. Для створення і підтримки інфраструктури, передбаченої ліцензійними
умовами, потрібні великі матеріальні витрати.
Нелегальний спосіб додавання спирту в пиво при промисловому виробництві також є
технологічно неможливим. Для середніх розмірів заводу було б необхідно близько 25т спирту
на добу. Щоб у таких обсягах постачати його на завод, організувати схему розвантаження і
зберігання, контур дозування, необхідно встановити стаціонарні об’єкти, які легко визначаються
при простому візуальному огляді заводу.